Братаны, вы не поверите, какую маляву я отжигала вчера! Я сходила на выставку картин, но перед этим улетела на закладке мефедрона. И знаете, совсем не пожалела!
Началось все с того, что я раздобыла этот вумат порошок, который в моем окружении популярен. Прямо с ума сойти, как он забивает голову! И несмотря на все опасения, я решила поставиться, чтобы по-настоящему въехать в наркотический эйфорический простор.
Закладка оказалась на высшем уровне, братишки! Я чувствовала, что моя энергия просто зашкаливает, а все вокруг стало казаться таким ярким и прекрасным. Я просто улетела в мир беззаботного широкого дурдома.
Но ладно, не хочу совсем про наркотики рассуждать, ведь была у меня еще одна цель этого дня – посетить выставку. А вы знаете, как в таком состоянии выглядят картины? Просто шикарно! Весь этот арт стал для меня еще более потрясающим и глубоким.
Я шарахнула своей марихуаной перед входом в галерею, чтобы еще больше расслабиться и полностью погрузиться в атмосферу. Штакет светился ярким цветом, и я просто отдувалась. Братишки, это было так круто!
На выставке меня погрузили в мир искусства, внутреннего рассвета и понимания. Картины словно ожили и стали говорить со мной на языке души. Я впитывала каждую линию, каждый контраст, каждую нотку красок. Это было круче любого спидика, верьте мне!
И вот я дошла до самой завораживающей картины на выставке. Вся в порошке и маляве, я наслаждалась каждым ее мазком. Это было как просто воплощение моих самых сокровенных мыслей и чувств. Я просто не могла оторваться от этой картины.
Когда пришло время уходить, я ощутила глубокую тоску. Как жаль было покидать этот мир иллюзий и отрываться от всего прекрасного, что меня окружало. Но я знала, что такое кайфануть можно не только с помощью наркотиков, но и через искусство. Так что я ушла с выставки с ощущением полного экстаза и блаженства.
Братаны, давайте помалкивать о побочных эффектах и прочей хрени. Я просто хотела поделиться с вами своим фантастическим опытом! Ежели у вас есть возможность, обязательно посетите выставку в состоянии порошка и вумата – это будет разрыв шаблона.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |